Зовсім недалеко від Києва знаходиться древнє й красиве місто Чернігів. От про нього сьогодні ми й хочемо вам розповісти. Знаємо, багато хто з вас скаже, що вже там неодноразово був і все бачив. Але чи насправді ви бачили все? Чи відчули дух старого міста із присмаком сучасності? Чи вдихнули свіжого бризу з Десни? Чи бачили найбільший курган дохристиянських часів, чи гуляли язичницьким некрополем? А чи куштували чернігівське крафтове пиво? Якщо на якесь із питань ви відповіли “ні”, то, можливо, не так і добре знаєте місто, і, можливо, саме наступних вихідних вам варто завітати сюди ще раз, прихопивши наші підказки.
Чернігів — місто древнє, на піку свого розвитку воно навіть виступало конкурентом Києву. А тому й не дивно, що саме тут збереглося шість пам’яток часів Київської Русі. Хоча зараз про колишню велич і могутність міста мало що нагадує. Це типовий обласний центр — тихе та навіть дещо провінційне містечко, але дуже чисте та зелене.
Отже, цілих шість пам’яток! І ви обов’язково маєте з ними ознайомитися.
Певною особливістю Чернігова є те, що, якщо ви в’їжджаєте до нього зі сторони Києва, то одразу опиняєтесь у самісінькому історичному центрі. Тобто не потрібно петляти вуличками — просто припарковуєш машину і йдеш досліджувати Вал.
Саме на Валу на вас чекають одразу дві пам’ятки княжої доби — Спасо-Преображенський та Борисоглібський собори.
Довгий час Спасо-Преображенський вважався найстарішим храмом, але потім вчені довели, що Київську Софію заклали таки раніше. Придивіться уважно до стін. Бачите оті відкриті частини? Саме так виглядав собор у ХІ столітті. А пласкі цеглини у кладці — це ніщо інше, як давньоруська плінфа.
Поряд Борисоглібський собор, збудований у ХІІ столітті, як усипальниця правителів міста. За довгі роки свого існування храм зазнав низки перебудов і те, що ви бачите зараз — це результат післявоєнної відбудови. Адже саме так за думкою істориків собор виглядав у княжі роки. Зараз у його стінах працює музей, при нагоді можете заглянути всередину, там є на що подивитися. І зверніть увагу на красиві срібні ворота для іконостаса, виготовлені на замовлення гетьмана Мазепи.
Ще на Валу є дві цікаві будівлі, датовані вже XVII- XVIIІ століттям.
Чернігівський колегіум свого часу був найпрестижнішим навчальним закладом на всій Лівобережній Україні. Говорять, що сам гетьман Мазепа пожертвував на його будівництво чималу суму грошей. Але цікава ця споруда ще й тим, що в ній поєднано будівлі різних років. При будівництві колегіуму було використано вже існуючі келії монастиря та двоповерхову трапезну, до яких прибудували церкву, дзвіницю та ґанок у російському стилі. Тож обійдіть будівлю довкола та уважно її роздивіться.
Ще однією цікавою спорудою є так званий будинок Лизогуба, або Мазепи. Правильними будуть обидва варіанти. Побудував житло полковник Лизогуб, а після його смерті будинок придбав Мазепа. Унікальність цієї споруди в тому, що це один з яскравих зразків житлового будинку у стилі козацького бароко. Чогось подібного навіть у Києві не збереглося. З підвалами будинку пов’язані всілякі легенди, одна з яких розповідає про те, що саме там Мазепа закопав свої скарби, які так і не були знайдені.
Побувати на Валу і не пройтися знаменитою алеєю з гарматами просто не можливо. За легендою ці гармати місту подарував Петро І, але насправді це просто красива легенда. Але як би там не було, алея стала своєрідною візитівкою міста. Фотографуватися краще біля третьої гармати, саме від неї відкривається найкращий краєвид на Катерининську церкву.
Є на Валу ще одне місце, де ви обов’язково маєте сфотографуватися. Це пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Але щоб фото вийшло правильним, вам потрібно сісти поряд з Тарасом на лавці. А якщо ще й за руку його потримаєте, то можете розраховувати на здійснення свого бажання.
Якщо ви маєте достатньо часу, то рекомендуємо спуститися розкішними парковими сходами вниз до Десни та пройтися до єдиного у місті пішохідного містка, з якого відкриваються гарні краєвиди, а під мостом стрімко несе свої води Десна. Насолодившись видами та легким річковим бризом, рухайтеся до ще однієї візитівки міста Чернігів — Катерининської церкви. Саме ця біла струнка споруда у стилі козацького бароко зустрічає кожного, хто в’їжджає у місто зі сторони Києва.
Ваш шлях лежатиме через район, що має назву Кавказ. Саме сюди у ХІХ столітті було переселено частину полонених горців після перемоги Росії у війні на Кавказі.
Весною під час повені Кавказ часто заливало, тому будинки були на дерев’яних опорах, а жителі мали човни та плавали вулицею, як у Венеції . Часу пройшло вже чимало, а назва так і залишилася.
Ще одну пам’ятку ХІІ століття ви зможете знайти на території жіночого Єлецького монастиря. Мова про Успенський собор, свого часу це був найвищий храм у місті, і його було видно навіть з навколишніх сіл. У XVII столітті до церкви прибудували усипальницю полковника Лизогуба, того самого, будинок якого знаходиться на Валу.
Зверніть увагу на гарну надбрамну дзвіницю монастиря, це така собі кінозірка. Бо саме тут у 1966 році знімали перший радянський фільм жахів «Вій».
Не оминіть увагою і непримітний на перший погляд дерев’яний будиночок, в ньому жив архімандрит монастиря Федосій Углицький. Федосій вважається святим, його мощі зберігаються у Троїцькому соборі, а для жителів Чернігова він є захисником їхнього міста. Скажете, що будинок вас не вразив? А ви тільки вдумайтеся: цій споруді 330 років і вона вважається найстарішою пам’яткою дерев’яної архітектури Лівобережжя.
Через дорогу від монастиря знаходиться один з найбільших курганів дохристиянських часів в Україні. Довго ходила легенда, що саме тут поховано засновника міста Чернігова, князя Чорного, поки професор Самоквасов у 19 столітті, дослідивши курган, спростував це ствердження.
Скоріш за все тут спочив останній місцевий язичницький князь. Це зараз пагорб невисокий, а колись його висота сягала 11 метрів, а діаметр 40 метрів, що свідчило про поховання заможної та знатної особи.
Просто неможливо побувати в Чернігові і не піднятися на Болдині гори. Так, саме піднятися, здолавши всі сходинки.
Болдині гори — це велетенський курганний некрополь. У 1870 році тут нарахували 232 кургани. Зараз можна побачити лише два — Гульбище та Безіменний, вважають, що тут поховано воїнів-дружинників. Під час розкопок кургану Гульбище було знайдено найбільший меч часів княжої доби, його довжина сягала 126 сантиметрів. Тож і не дивно, що місцеві одразу почали говорити, що це поховання билинного персонажа Іллі Муромця.
Наразі від некрополя лишилася лише невеличка частина, решту було забудовано житловими будинками у післявоєнні роки.
Біла альтанка, яку зараз називають альтанкою кохання, теж має цікаву історію. Встановили її на честь візиту до міста царя Миколи ІІ і планували влаштувати правителю тут чайну церемонію з видом на красиві навколишні краєвиди, але задуму так і не судилося збутися. Зате місто отримало на згадку отаку альтанку.
Поява у місті печерного монастиря пов’язана з тією ж таки конкуренцією між Києвом та Черніговом, адже столиця його вже мала, а от Чернігів — ні. Звісно ж, не обійшлося без Антонія Печерського. Саме він засновує монастир, а вже його наступники розбудовують святиню до значних розмірів. Велике значення мав грунт, його структура була міцною і запобігала обваленню стін та склепінь. Печери — це чергова пам’ятка часів Київської Русі, зараз тут музей, куди можна потрапити, і ми радимо обов’язково це зробити.
Поряд мурована біла Ільїнська церква у стилі бароко, збудована у ХІІ столітті.
Ви вже погуляли Черніговом достатньо, час поглянути на нього згори. Найкращим оглядовим майданчиком міста є дзвіниця Троїцького монастиря.
Скажете, що вона вам щось нагадує? Так, справді дзвіниця дуже схожа на Лаврську. Ім’я архітектора цієї будівлі невідомо, тому існує декілька припущень. Одні вважають, що при будівництві було використано креслення Шевеля, а інші навіть приписують їй авторство Растреллі.
Як би там не було, піднімайтеся нагору. Вхід на дзвіницю коштує всього 5 грн, а від побачених краєвидів вам просто затамує подих. До того ж, звідси ви зможете побачити всі ті місця, де побували — Катерининська церква, серед дерев визирають верхівки Спасо-Преображенського та Борисоглібського Соборів, а там у всій красі височіє Єлецький монастир.
Зверніть увагу на гарну червону будівлю, вкриту білими візерунками, немов вершками — це залізничний вокзал. І ми радимо вам до нього навідатися.
Ви неодмінно маєте побачити з близької відстані цю красиву будівлю, яка входить в десятку найгарніших вокзалів України. Вокзал звели вже у післявоєнні роки, а багато ви бачили схожих споруд, збудованих у радянську епоху. У тому й справа, що ні.
На будівництві працювали полонені німці, тому серед місцевих ходить легенда, що авторство вокзалу належить полоненому німецькому архітектору Гансу. А як там було насправді, вже ніхто не дізнається.
Зайдіть у середину, подивіться на інтер’єр та гігантську люстру, яка збереглася тут ще з років побудови.
А от найкращі фотографії можна зробити з пішохідного мосту через залізничні колії, якщо, звісно, не полінуєтеся туди піднятися.
Ви обов’язково маєте постояти на одній з найбільших площ України. Так, чернігівська Красна площа своїм розміром поступається лише харківській. Можете закинути зауваження щодо назви. Але ми скажемо, що все гаразд, бо Красна, не тому, що червона, а тому що гарна.
Центральна частина площі є пішохідною, тож опинившись на цьому острівці, ви можете роздивитися всі будинки навколо (вони варті уваги) та зробити цікаві фотографії з різними фонами, не сходячи з місця.
За драматичним театром у сквері знаходиться остання шоста пам’ятка часів княжої доби — церква Параскеви П’ятниці, зведена в ХІІІ столітті. За легендою саме вона стала останнім прихистком жінок, дітей та монахів під час монгольської навали. Якщо обійдете храм навкруги, то знайдете камінь бажань. Покладіть монетку, загадайте бажання, потримайтеся за нього — і ваші мрії стануть реальністю.
Перед цим ми вам розповідали про древні пам’ятки. А хочете побачити, як Чернігів виглядав трохи більше ніж сто років тому? Тоді вам неодмінно слід пройтися тихими вуличками та помилуватися чудовими дерев’яними будиночками. Поспішіть, бо з кожним роком таких дерев’яних шедеврів стає все менше. Річ у тім, що будинки під впливом часу руйнуються і потребують ремонту, а тому власники обшивають їх вагонкою та обкладають цеглою, тим самим знищуючи унікальну архітектуру.
Декілька років тому навіть виникла громадська ініціатива, яка закликала зберегти дерев’яні будинки та зробити їх туристичним об’єктами. Було створено спеціальну карту, на яку нанесли найцікавіші екземпляри та почали збирати кошти на реставрацію. Але, на жаль, всім будинкам допомогти так і не змогли.
І на останок трохи про сучасний Чернігів. Сьогодні місто може похизуватися красивими відремонтованими скверами, фонтанами та муралами.
Завершити вашу подорож до Чернігова радимо екскурсією до крафтової пивоварні Bierwelle. Навіть якщо ви і не є любителем цього пінного напою, вам все одно буде цікаво дізнатися, як вариться пиво, які інгредієнти для цього використовуються, як виглядають дріжджі, яка різниця між солодом звичайним та карамелізованим. Тут ви побачите, як пиво розливається в пляшки, і, звісно ж, спробуєте один з сортів готового продукту.
Пивоварню було засновано у 2012 році. Спочатку виготовляли лише основні сорти пива, зараз же Bierwelle може задовольнити смаки будь-якого пивного гурмана. Як тільки не експериментували місцеві пивовари та чого тільки не додавали до пива — банани, огірки, мед, гарбуз, різні ягоди та спеції, обліпиху, кропиву та навіть картоплю.
Любителі кислих сортів пива «Sour» будуть приємно вражені, бо різноманітність смаків цього напою вражає. До речі, хто не в курсі, його виготовляють з використанням шампанських дріжджів, і дозріває напій у пляшках, як і справжнє ігристе.
Додатково до екскурсії ви можете замовити дегустацію п’яти сортів пива, яка проходитиме прямо на виробництві, і смакування нового сорту переплітатиметься з отриманням порції інформації щодо процесу пивоваріння. Але хочемо попередити: розраховуйте свої сили, бо дегустаційні порції досить таки чималі.
Ось такий він древній, сучасний та трохи провінційний Чернігів. Місто, в яке хочеться повертатися ще і ще. Адже гуляючи його вуличками, милуючись Десною та старовинною архітектурою, ви відпочиваєте від гамірної столиці.
Більше цікакавої інформації про туристичні місця Чернігівської області — на офіційному сайті Чернігівщина туристична.
За підтримки
Проект реалізовано у співпраці з Google в рамках кампанії «Цифрове перетворення України»
Використання матеріалів сайту і копіювання інформації без письмового дозволу заборонено.©2017—2021 Мандруй Україною. Всі права захищені. Зроблено в студії Jam Digital