Із 24 лютого від дій російських загарбників на території України постраждало понад 100 об’єктів культурної спадщини в 10 областях. Серед них — майже 60 споруд духовного значення, тобто в середньому по 2 в день! Україна звернулася до ЮНЕСКО з досить закономірною вимогою: позбавити Росію членства в організації. За місяць війни ми побачили, що російським загарбникам абсолютно далекі поняття цінностей, національного надбання й мистецтва.
Поки ЮНЕСКО розглядає питання виключення РФ зі своєї організації, Україна продовжує фіксувати втрати спадщини. Ми зібрали найбільш відомі об’єкти з цього болючого списку й розповідаємо про те, у яких із них є шанси на відновлення. За необхідністю будемо актуалізувати інформацію й розширювати статтю.
Миколаївська церква в Дніпрі була побудована у 1913–1915 роках у неокласичному стилі з елементами бароко на честь 300-ліття правління династії Романових. У 80-х роках ХХ століття храм переобладнали під залу органної музики. 12-тонний орган, який є одним із найбільших у Європі, виготовили за спеціальним замовленням у Німеччині.
Унаслідок ракетного обстрілу 11 березня церква отримала незначні ушкодження фасаду та вікон.
Святогірська Лавра — одна з найстаріших і найвагоміших православних святинь на території сучасної України. Перша письмова згадка про монастир у крейдяних скелях над Сіверським Дінцем датується XVI століттям. У 2004 році чоловічий Святогірський монастир отримав статус лаври.
4 червня внаслідок обстрілів та пожежі було знищено дерев’яну церкву та прилеглі монастирські споруди Всесвяцького скиту Свято-Успенської Святогірської Лаври, збудованого у 2002–2009 роках.
Музей відкрили у 2010 році в будівлі, що є зразком архітектури модерну 1902 року. У його 6 залах було представлено біля 2000 експонатів, серед яких твори живопису, декоративно-прикладного мистецтва, графіка та скульптура. Половина залів присвячувалась життю і творчості відомого маріупольського художника-пейзажиста Архипа Куїнджі.
21 березня внаслідок прямого влучення ракети музей було знищено. На щастя, на момент удару там не знаходились оригінали робіт Куїнджі, але зберігалися творіння інших відомих українських художників, зокрема Івана Айвазовського й Тетяни Яблонської.
Театр у Маріуполі був одним із найстаріших на Лівобережній Україні. Будівлю, прикрашену галереєю з колонадою і скульптурною групою на фронтоні фасаду, звели в 1960 році.
16 березня в результаті бомбардувань театр був повністю зруйнований.
Найстаріший на території області музей відкрили в 1920 році в приміщенні колишнього будинку воїнів-інвалідів. У його фондах понад 50 тисяч експонатів, пов’язаних із природою та історією Маріуполя і Приазов’я. Крім виставкових залів, музей мав наукову бібліотеку з 17 тисячами книг, колекцію монет та живопису.
Унаслідок численних обстрілів і пожежі 16 квітня дуже пошкоджено фасади, вікна та інтер’єри будівлі. Доля музейної колекції невідома.
Будинок лікаря Гампера, що має вигляд готичного замку, був однією з найстаріших споруд міста. Точний час його побудови невідомий. Наприкінці ХІХ століття навколо споруди розбили парк, до будівлі додали другий поверх. У ХХ столітті Сергій Гампер приймав у флігелі будинку пацієнтів, а згодом садибу перетворили на багатоквартирний будинок.
Унаслідок обстрілів 12 квітня частково зруйновано фасади, покрівлю та інтер’єри будівлі.
Мечеть Сулеймана Пишного й Роксолани — один із небагатьох центрів ісламу в Донецькій області. Його побудували у 2007 році як мечеть і культурний центр.
Унаслідок обстрілів 11 березня пошкоджено фасади мечеті.
Крім цих пам’яток, у Донецькій області окупанти знищили:
Було пошкоджено:
Фортифікаційна споруда «Скеля» (вона ж «Бункер Сталіна») — це колишній секретний підземний командний пункт Коростенського укріпрайону, який входив до так званої «Лінії Сталіна». Він був побудований в 1936 році на основі системи природних і штучних печер у гранітній скелі, на якій в VIII–XIII століттях стояло давньоруське місто Іскоростень. У разі війни звідси планувалося здійснювати командування Південно-Західним фронтом.
У результаті обстрілу 6 березня територія комплексу зазнала ушкоджень. Їхня ступінь ще уточнюється.
Також в області було частково знищено Покровську (Різдва Пресвятої Богородиці) церкву (1862 р.): вціліла лише дзвіниця; пошкоджено Житомирську обласну наукову бібліотеку імені Олега Ольжича (1978 р.), Свято-Покровську церкву (будівля ХХ-ХХІ століття).
Будинок менонітської родини Янценів був зведений в Оріхові у 70-х роках ХХ століття. Його господар багато зробив для міста, а син став першим міським головою. Зараз у двоповерховій цегляній будівлі розташована міська рада Оріхова.
Унаслідок артилерійського обстрілу 24 травня в садибі було вибито вікна, розтрощено вхідні двері, значних руйнувань зазнали верхній поверх та стіни, пошкоджено ліпнину.
Заповідник створений на основі палацово-паркового комплексу Попова (відомого ще як Василівський замок). Садиба, зведена у 1864–1884 рр., поєднувала в собі елементи бароко, романського й готичного стилів. У головному корпусі була бальна зала, дзеркальні кімнати, бібліотека з рідкісними книгами, картинна галерея з оригіналами Тиціана, Гої та Рембрандта. Це єдиний в Україні комплекс, де збереглися практично всі елементи садиби часів освоєння Дикого поля.
7 березня обстріли ворожої артилерії пошкодили стіни будівель комплексу, зокрема манежу-стайні.
Крім заповідника, в області рашисти пошкодили:
Музей був створений у 1981 році в будівлі панського маєтку ХІХ століття. Його колекція присвячена історії, культурі й видатним особистостям Іванківського краю. Серед найцінніших експонатів — колекція художніх творів лауреатки Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка Марії Примаченко.
27 лютого під час окупації селища ворогом будівля музею повністю згоріла. Доля колекції робіт Приймаченко достеменно невідома.
Крім музею, у Київській області були пошкоджені:
Повністю згоріла Георгіївська церква (1878 р.) у с. Заворичі та дерев’яна Вознесенська церква (1879 р.) у с. Лук’янівка.
У селищі Лісова Буча в будинку Валентини Чорновіл зберігалися архівні матеріали її брата В’ячеслава та чоловіка — Миколи Плахотнюка, що були відомими дисидентами.
У березні прицільним ударом рашистів дім було повністю знищено. У пожежі згоріли всі книжки, понад 60 повних комплектів десятитомника В’ячеслава Чорновола, весь архів Плахотнюка, окрім декількох зошитів, що вціліли.
Свято-Троїцький храм, зведений у 1909 — 1915 роках, є одним із найстаріших в Ірпені. За радянських часів тут облаштували майстерню китайських дитячих іграшок. Після Другої світової війни церква відновила діяльність, а у 80-х роках ХХ століття була відреставрована. Нині тут зберігається цінна святиня — давня ікона «Богородиця з дитям».
Унаслідок обстрілів 27 березня було пошкоджено фасади та вікна храму.
Також в області пошкоджено:
Приміщення Лук’янівського народного будинку було зведене в 1900–1902 рр. у неоросійському стилі. За радянських часів тут розміщувався Український робітничий клуб, Клуб трамвайників, військовий госпіталь, Будинок культури Київського трамвайно-тролейбусного управління, а з 2005 року й дотепер будівлю займає театр «Київська мала опера».
Унаслідок ракетного обстрілу 15 березня в будівлі театру було пошкоджено фасади, вікна, двері та інтер’єр холу.
Телевежу заввишки 380 метрів збудували у 1968–1973 рр. для трансляції радіо й телебачення. Вона була першою у світі суцільнометалевою вежею та другою за висотою телевежею на Землі на момент спорудження й досі є найвищою спорудою України.
У результаті ракетного удару 1 березня пошкоджень зазнало одне з верхніх приміщень телевежі, де розташовувалися апаратні українського телебачення.
Будівля контори єврейського кладовища була зведена в 1899 році в місцевості Бабин Яр, де пізніше нацисти знищили тисячі євреїв. У 1943 році саме тут базувалася німецька окупаційна команда, яка спалювала трупи євреїв під час Голокосту. У 2021 році будівлю передали в оренду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» для створення в ній музею.
Під час удару по телевежі 1 березня було пошкоджено паркан та фасад пам’ятки.
Також 28 лютого в Києві внаслідок обстрілу стрілецькою зброєю пошкоджено фасади та вікна церкви святителя Іоасафа Білгородського (2007 р.).
Про точну дату спорудження церкви досі сперечаються історики, але відомо, що освятили її в 1914 році. Гордістю й унікальною особливістю храму є мозаїчна плитка на підлозі, з якою пов’язана низка місцевих легенд.
Унаслідок обстрілу 27 лютого в будівлі було пошкоджено фасади, вікна та двері.
Завод було створено у 90-х роках ХІХ століття бельгійським інженер-технологом Ернестом Сольве та пермським купцем Іваном Любімовим. На той час підприємство було першим у Росії та другим у Європі за виробництвом соди.
Унаслідок обстрілу та пожежі 1 травня знищено інтер’єри та пошкоджено фасади й покрівлю пам’ятки історії та архітектури місцевого значення — будівлі колишньої казарми Лисичанського содового заводу.
У результаті обстрілів та пожежі 2 травня пошкоджено вікна, фасади, покрівлю та інтер’єри колишнього особняка керуючого содовим заводом, у якому дотепер розміщувався Лисичанський протитуберкульозний диспансер.
Серед інших пам’яток області, що постраждали від загарбників:
Духовне училище відновило свою роботу в Сумах у 1998 році в будівлі, яка була зведена в 1915 році як архієрейський будинок. У 2000 році там облаштували домовий храм в ім’я прп. Симеона Нового Богослова та св. прав. Іоанна Кронштадтського. Зараз до комплексу училища, крім цієї будівлі, входить споруда Іоанно-Предтеченського чоловічого монастиря та парафіяльний Пантелеймонівський храм.
Унаслідок обстрілу 7 березня постраждали фасади й вікна старовинного архієрейського будинку.
Охтирський музей був створений у 1995 році в будинку початку ХХ століття. Його колекція налічувала майже 10 тисяч експонатів, представлених у 3-х експозиціях, присвячених природі, історії Охтирки та подіям періоду Другої світової війни. Серед унікальних експонатів — особисті речі письменника-земляка І. П. Багряного.
Унаслідок обстрілу 9 березня постраждали фасади будинку.
Садиба-манеж «Круглий Двір» — це кінний двір маєтку Надаржинських-Голіциних, спорудження якого почалося ще в 1749 році. «Круглий Двір» мав слугувати оборонним укріпленням, однак жодного разу так і не був застосований за воєнним призначенням. Згодом його використовували як арену для циркових концертів і вистав кріпацького театру Голіцина, а в сучасності — для проведення фестивалів та культурних подій.
1 березня російською військовою технікою було завдано руйнувань брамі «Круглого Двору» та знищено котельню місцевого художнього музею.
Також в області рашистами пошкоджений «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка (поч. ХХ століття) у Сумах та колишній Народний будинок (1911–1914 рр.) в Охтирці.
Модерністичний будинок управителя був споруджений у дендропарку «Нескучне» в 1911 році і вважається пам’яткою архітектури національного значення. Останні роки тут діяла селекційно-дослідницька станція.
Унаслідок обстрілів та пожежі 27 березня частково зруйновано фасади, вікна, двері, покрівлю та інтер’єри.
Садиба в оточенні парку зводилася в ХVIII—ХІХ століттях і складається з трьох будівель: головного будинку, будинку, у якому жив і працював композитор Петро Чайковський, та круглого двору.
Будинок Голіцина, він же головний будинок садиби Л.Є. Кеніга, був побудований у 1762 році в стилі неокласицизму з елементами бароко. На першому поверсі до початку широкомасштабного вторгнення розташовувалась картинна галерея, «Музей шоколаду» і краєзнавчий музей.
Унаслідок обстрілів 17 березня було пошкоджено вікна та фасади пам’ятки. Приміщення музею розгромили та замінували, доля експонатів наразі невідома.
Харківський музей образотворчого мистецтва був створений М. Каразіним у 1920 році і є одним із найбільших в Україні. Його експозиція займає 25 залів маєтку купця Ігнатищева (побудований у 1912 році за проєктом О. Бекетова) і складена з відділів дореволюційного українського й російського мистецтва, радянського, закордонного й декоративно-ужиткового мистецтва. Саме тут зберігається автопортрет Т. Шевченка, роботи Айвазовського, Самокиша, Яблонської, Мурашка, Нарбута та ін.
9 березня вибуховою хвилею пошкоджено фасади та вікна музею.
Успенський собор був побудований у другій половині XVIII століття і є одним із найстаріших православних храмів Харкова. Зараз дзвіниця собору — десята за висотою кам’яна будівля міста та друга за висотою дзвіниця України. Після реставрації 1980 року в соборі відкрили Будинок органної та камерної музики.
Через обстріли 2 березня в соборі вибито всі вікна, пошкоджені вітражі й постраждало церковне начиння.
Будинок «Слово» — житловий будинок, збудований наприкінці 1920-х років кооперативом літераторів у вигляді букви «С». Споруда згадується в багатьох художніх і мемуарних творах. З нею пов’язані арешт Михайла Ялового й самогубство Миколи Хвильового. До 1938 року були репресовані мешканці сорока квартир будинку із шістдесяти шести, через що І. Багряний охрестив будинок «Крематорієм».
Унаслідок обстрілу 7 березня в будинку пошкодили фасад.
Харківська синагога є однією з найбільших у Європі. Вона зведена на початку ХХ століття в еклектичному стилі з елементами римської готики та мавританського стилю. Автором проєкту, який зайняв перше місце на конкурсі Імператорської архітектурної спільноти, був Яков Гевірц.
Унаслідок ракетного обстрілу 9 березня постраждали фасади та вікна пам’ятки.
Харківська філармонія — найстаріша концертна організація України, яка розташована в будинку колишнього Оперного театру, де також відбувся перший в Україні кіносеанс та вийшла в ефір перша українська радіостанція. Тут виступали безліч музикантів, серед яких: Пабло Сарасате, Маттіа Баттістіні, Петро Чайковський, Федір Шаляпін, Олександр Скрябін, Арам Хачатурян, Дмитро Шостакович.
Унаслідок ракетного обстрілу 1 березня пошкоджень зазнали вікна та фасади філармонії.
Харківський оперний театр ім. М.В. Лисенка — один із найстаріших музичних театрів та перший стаціонарний оперний театр України. Постмодерністична будівля ХНАТОБ була зведена в 1991 році.
12 березня під час бомбардування було пошкоджено фасади, покрівлю, вікна та двері споруди.
Музей Г. Сковороди в селі Сковородинівка розміщувався в садовому павільйоні будинку поміщиків Ковалівських ХVIII століття, що вважався пам’яткою архітектури національного значення. Перші 2 зали були присвячені життю та творчості філософа, 3-тя — вшануванню його пам’яті. Також у музеї знаходилась меморіальна кімната, де помер Григорій Савич, та експозиція, присвячена історії музею.
Унаслідок ракетного обстрілу та пожежі 6 травня знищено покрівлю та інтер’єри, а також пошкоджено фасади. Не вціліли й експонати музею.
Крім того, у Харкові частково зруйновано будівлю Харківської обласної держадміністрації (1951 р.) та пошкоджено ще кілька десятків пам’яток, серед яких:
17 березня в смт Антонівка рашисти пошкодили Меморіальну стелу на честь В’ячеслава Чорновола.
Під час окупації обладнанням вогневих позицій активно знищуються стародавні кургани ІІ тис. до н.е. — початок ІІ тис. н.е. в районі сіл Давидів Брід та Дружбівка.
Храм був заснований чернігівським князем Святославом Ярославичем як чоловічий монастир у 1060 році, що робить його одним із найстаріших монастирів в Україні. Сучасний комплекс відбудували в XVII столітті. Він включає Успенський собор, церкву-усипальницю Я. Лизогуба, надбрамну дзвіницю 1670–1675 років, яка є найстарішою висотною будівлею Чернігова, трапезну Петропавлівську церкву, келії, серед яких найстаріша збережена цегляна житлова будівля Лівобережжя, й інші споруди.
Унаслідок ворожого обстрілу 7 березня були пошкоджені фасади монастирських мурів та брами з дзвіницею XVII століття, а також барабани куполів Успенського собору XII–XVII століть.
Літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського розміщувався в будинку, де письменник провів останні 15 років свого життя. У кімнатах відтворено інтер’єри початку ХХ століття, й експонуються предмети побуту, якими користувалася родина митця. Також тут збереглася меморіальна бібліотека з першодруками його творів, книги з автографами Бориса Грінченка, Івана Нечуя-Левицького, Максима Горького, Івана Франка, Панаса Мирного, чимало нарисів про життя Коцюбинського та його творчість.
Унаслідок артилерійського обстрілу 6 березня постраждали ґанок, стіни, перекриття й вікна музею, пошкоджені деякі експонати.
Музей було створено у 1983 році в будівлі, що є пам’яткою архітектури ХІХ століття. Його колекцію складають понад 9000 творів образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва від XVI століття й до сьогодення, зокрема ікони часів українського бароко, народні картини «Козак-Мамай», полотна голландських, фламандських, французьких, італійських митців.
Унаслідок бомардування міста 6 березня було пошкоджено фасади, вікна та інтер’єри музею.
Катерининська церква є пам’яткою архітектури національного значення, яскравим зразком козацького бароко Лівобережжя. Вона була зведена братами Лизогубами на честь їхнього діда та подвигів Чернігівського козацького полку в 1715 році на залишках храму часів Київської Русі.
Унаслідок обстрілів 26 березня постраждав північний фасад церкви.
Розташована вздовж високого правого берега р. Снов у Седневі садиба Лизогубів почала формуватися наприкінці XVII століття, коли містечко стало маєтністю козацько-старшинської родини Лизогубів.
До початку широкомасштабного вторгнення тут була розташована філія Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського.
Унаслідок обстрілів 27 лютого пошкоджено вікна пам’ятки.
Також на Чернігівщині частково зруйнований обласний молодіжний центр (1935–1947 рр.) та пошкоджено:
Цей розкішний палац у стилі ампір, збудований у 1827 році за проєктом архітектора Ф. К. Боффо на місці турецької фортеці, захопленої під керівництвом Йосипа Дерібаса, був резиденцією генерал-губернатора міста М.С. Воронцова. За час існування палац побував чоловічою гімназією Юнгмайстер, Товариством акліматизації тварин, а з 1936 року — Палацом піонерів. Зараз у Воронцовському палаці розташований міський палац дитячої та юнацької творчості.
Унаслідок вибухової хвилі від ракетного обстрілу 8 травня зазнали пошкоджень вікна, фасади та покрівля пам’ятки.
Крім того, унаслідок вибуху 2 травня пошкоджено вікна та фасади трапезної й готелю, деяких інших господарських споруд, а також знищено дах однієї з церков Свято-Іверського чоловічого монастиря, збудованого в 1998 році.
2 травня в селі Киселівка внаслідок обстрілів та пожежі було пошкоджено фасади і знищено покрівлю й інтер’єри старовинної каплиці Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, збудованої в 1852 році.
Через постійні обстріли з 10 по 14 березня в селі Гур’ївка частково зруйновано опори й покриття старовинної Турецької криниці ХІХ століття.
Міністерство культури та інформаційної політики України створило ресурс для збору інформації про злочини рашистів проти української культурної спадщини. Дані, зібрані на сайті, будуть використані як докази у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, а також для розуміння обсягів відновлення пам’яток. А цим ми займемося одразу, тільки-но вигонимо загарбників із наших земель. Чекаємо з нетерпінням!
За підтримки
Проект реалізовано у співпраці з Google в рамках кампанії «Цифрове перетворення України»
Використання матеріалів сайту і копіювання інформації без письмового дозволу заборонено.©2017—2021 Мандруй Україною. Всі права захищені. Зроблено в студії Jam Digital