Науковці стверджують, що тут збереглися деякі види рослин кінця третинного періоду. На заповідній території росте понад 300 видів рослин. Народна традиція зберегла про Касову Гору ряд легенд і переказів, оповитих таємницями минулих віків. За однією з них князь Данило Галицький, у природних схованках гори зберігав гроші, золото й дорогоцінності. Ближчою до істини видається версія про те, що в лабіринтах карстових печер ховав свою касу бовшівський боярин. Однак, прохід до печери опинився під завалом і в результаті коштовності та гроші навіки лишились всередині гори, так вона і отримала свою назву – Касова. Деякі дослідники вважали, що на плато, яке розташоване на одному зі схилів гори, стояв давньоруський монастир. Здавна вся гірська смуга пам’ятки була всіяна рідкісним камінням із мереживом тонких прожилок, яке називають алебастром. Один з Бурштинових власників звернув на них увагу ще в 30-х роках XIX ст. та вирішив започаткувати алебастровий промисел. Масово обробляти цей камінь почали лише за сто років. Виготовленням алебастрових виробів займались не лише декілька приватних майстрів, а й локальний цех у володінні кооперативу. Серед виробів з алебастру особливо популярними були підсвічники, попільнички, вази, чорнильниці, пудрениці, скульптурки тварин, риб, птахів. Готову продукцію продавали частково на місці, а також закордоном. Особливим попитом алебастрові предмети користувались у середині 30-х років ХХ століття. Немало місцевих жителів здійснювали продаж і доставку сировини відомим скульпторам. Дане ремесло сильно спустошило природні ресурси мінералу. Під час Першої світової війни на Касовій Горі росіянами були викопані окопи, а її поверхню було вкрито гільзами куль та снарядів в результаті запеклих боїв. Вершини Касової Гори відкривають чудові краєвиди на Дністер, придністровську долину, Галич, Більшівці, Бурштинське водосховище.
Івано-Франківська область, Галицький район, с. Бовшів
49.226749 | 24.695984