Раніше казали “Голод по світу гонить”. Сьогодні цю фразу можна замінити на “Їжа по світу гонить” і отримати слоган для гастрономічного туризму, який останнім часом стає шалено популярним. Тепер не дивно, коли людина думає, де б це смачно поїсти в місці, куди приїхала, а - куди б це поїхати, щоб щось смачненького поїсти. Ми не знаємо, як правильно називати таких людей: гастротуристами, гедоністами чи послідовниками концепції “слоу фуд” . Але наша стаття саме для них, бо розповідатиме про українські ферми, куди варто поїхати, щоб побалувати свій шлунок чимось цікавим і до того ж, побачити на власні очі, як виготовляються смаколики. Тож, поїхали.
В чистому полтавському лісі розмістилася ферма “Лісовий равлик”, засновники якої вивчили європейський досвід розведення равликів, а потім почали поширювати цю культуру в українські маси. До речі, равлики вважаються морепродуктами, але виявляється, їх можна розводити серед лісу. Ще один парадокс полягає у тому, що цей делікатес асоціюється з французькою або італійською кухнею, але приготувати вам його можуть з полтавських равликів. Бо досить часто продукцію ферми експортують в європейські країни.
В “Лісовому равлику” одночасно вирощують 700-800 тисяч особин двох найпоширеніших в кулінарії видів: середземноморського Helix Aspersa Muller та африканського Helix Aspersa Maxima. Приїхавши сюди на екскурсію, Ви дізнаєтеся купу цікавих фактів про равликів, їхнє використання в гастрономії і косметології, особливості вирощування. Крім того, на фермі проводяться равликові перегони і, звичайно, можна скуштувати найсмачніші делікатеси в місцевому ресторані: Ескарго, фірмовий паштет, мариноване філе равлика та ікру. Як то кажуть, хліб і видовища забезпечені.
Продовжимо тему морепродуктів. Як щодо устриць?
Перша українська устрична ферма “Устриці Скіфії” відкрилась ще в 2014 році на березі Тилигульського лиману в Миколаївській області. На землях, де ще 3000 тисячі років тому цим делікатесом ласували кимерійці, скіфи і давні слов’яни. Нині тут в акваторії Чорного моря, що знаходиться на території національного парку, з французьких матеріалів вирощують найпопулярніший вид їстівних устриць. Особливістю місцевого продукту є унікальний ніжний солодкуватий смак, що виходить за рахунок порівняно низької солоності Чорного моря.
На фермі регулярно проводять екскурсії, знайомлячи з історією краю через “устричну призму”. Але самими історіями ситий не будеш і тут про це знають. На дегустаційному майданчику над самим лиманом гостей чекає стравжній гастрофестиваль. Комусь для втамування слинного шторму, що вже розгулявся в роті, достатньо буде сету з кількох ніжних устриць з ідеально підібраним вином під шум моря і крики чайок. А хтось може влаштувати справжній банкет з різними морепродуктами, устричними коктейлями, пловом з мідіями і фірмовою стравою - кімчи ферментованим на устрицях.
До речі, тут же на фермі можна і покупатися, прийняти сонячні ванни, покататися на катамарані, сапах і навіть на кайтах.
У 2017 році Андрій Дзюбан та Артем Хмиз - відомі люди в сфері гастрономічного бізнесу, почали вирощувати “Маленьких сірих равликів” Helix Аspersa Muller, щоб мати змогу у будь-який момент приготувати найсмачніші страви гостям власного ресторану Tante Sophie cafe escargot. Згодом ця справа переросла у відкриття величезної ферми Tante Snails, з річним обсягом виробництва близько 50 тонн молюсків. Тут можна відвідати безкоштовну екскурсію і дізнатися секрети равлиководства, а з 2020 року навіть жабоводства. Так-так, віднедавна у Tante Snails почали розводити жаб, і тепер на Львівщині з’явилося ще одне місце, щоб скуштувати французький делікатес. Відчули, як збудилися Ваші рецептори, не зволікайте, і біжіть пробувати равликів під неймовірними соусами, їхню ікру або жаб’ячі лапки. Свіжий багет до них щойно випікся і його запах зводить з розуму, ожинове вино шепоче з келиха: “Не зволікай”. Буде смачно!
Ще один морський делікатес вирощують під Києвом у місті Українка. У 2000 році двоє підприємців на місці закинутої рибної ферми відкрили комплекс “Осетр”, яке стало першим в Україні виробником чорної ікри. Зараз у водах водосховища Трипільської ТЕЦ вирощують стерлядь, сибірського і російського осетра, веслоноса та севрюгу, бестера. Під час екскурсії гості ферми можуть побачити усіх цих риб, дізнатися чим вони відрізняються і як живуть, сфотографуватися ну і, звичайно, продегустувати чорну ікру, яку експортують в країни Європи, Японію і США.
А з 2020 року “Осетр” може пишатися ще одним дійсно унікальним делікатесом - золотою ікрою, що вважається найдорожчою у світі, адже отримується з супер рідкісної стерляді-альбіноса, яка трапляється 1 на 10 тисяч рибин. На цей улов на фермі чекали 10 років і тепер готові балувати найбільших гурманів, але попереджаємо: в дуже обмежених об’ємах!
Закінчили з “дарами вод”, далі будемо радувати орнітологів і любителів птахів і не тільки. Усього в 15 кілометрах від Києва в селі Чубинське серед соснового лісу знаходиться ферма “Чубинський страус”. Попри назву побачити тут можна не лише страусів. Їх тут зараз на багато менше, ніж було раніше, але натомість на території 18 гектарів облаштували цілий міні зоопарк з куріпками, фазанами, поштовими голубами, павичами, козами, коровами, корейськими поросятами, осликами, косулями та овечками.
Відвідати ферму можна з екскурсією у супроводі самого хазяїна. Він з задоволенням покаже гостям свою господу і розкаже про кожну тварину. Мешканців “Чубинського страуса” можна гладити і навіть годувати. Крім того, тут можна покататися на коні, повправлятися в стрільбі в тирі, купити сувеніри з яєць і пір’я страусів, виготовити власні і, звичайно, смачно поїсти у місцевій колибі. Побалуйте себе делікатесами з страусиного м’яса та яєць, а також іншими смачнющими стравами.
За 30 км від Києва знаходиться ще одна страусина ферма “Долина Страусів”, яка є найбільшою в Україні. Уже майже 20 років засновники продають птахів і їхню продукцію по всій Україні. Зараз тут проживає близько 400 птахів різних видів, серед них білі страуси Нанду з Південної Америки, австралійські Ему та африканські страуси.
Крім страусиної ферми, на території є контактний міні зоопарк, де можна побачити понад 20 різних видів тварин, більшість з яких можна годувати, а на деяких навіть кататися за додаткову плату.
З 2019 року на фермі почали вирощувати равликів. Для них відведено окремий павільйон, який можна відвідати самостійно або з екскурсією. Більше того, можна навіть зібрати кілька равликів і попросити кухарів кафе «Вино і равлики» приготувати з них щось незабутнє.
От, ми і підібралися до найулюбленішої частини - там де смачно. Здається, все що Ви можете помислити, у місцевій колибі можуть приготувати з страусятини або страусиних яєць: млинці, омлети, тартар, салат “Цезар”, бульйон, жульєн, пиріжки, пельмені, паштет, стейк, шашлик. Готуйтеся до мук вибору. Які, втім, можна полегшити келихом фермерського вина. Смачного!
Якщо ви не любите сир, значить ви просто не знайшли свій улюблений вид. Можливо, варто з’їздити пошукати на ферму “Шеврет” біля Львова? Уже багато років бельгієць Бернар з дружиною українкою - Марією вирощують тут кіз для селекції і виробництва продукції з козячого молока. Поголів’я кізочок зараз сягає 800 особин, а крім них на фермі ще живуть французькі кури, качки, гуси, велика рогата худоба, віслюки тощо. Тварини з весни до пізньої осені знаходяться у вільному випасі під наглядом електропастуха.
Під час екскурсії гостям показують де і як проходять козячі будні, розказують про особливості догляду, а далі заводять в святую святих - цех, де за французькими технологіями виробляються сири. Тут остаточно пробудять апетит розповідями про процеси сироваріння, ферментації і витримки. Та нарешті поведуть пробувати усі ті фети, рікоти, томети, бюші, кроттени і дмитров’єни, що про них так захопливо говорили. Усього на фермі “Шеврет” можна продегустувати 15 видів сирів різної твердості, витримки, класичні, з прянощами або в олії, а ще згущене козяче молоко, козяче м’ясо рієт, паштети та варення власного виробництва.
Усю цю продукцію можна купити в місцевому магазинчику, щоб продовжити свято для шлунку ще на трошки.
У селі Галайки на Київщині, де тече Молочна річка, у 2007 році з’явилася козина ферма і назвали її “Бабині кози“ за прізвищем господаря - Олександра Бабіна. Подумали,що це початок казки? Але насправді все реально і ви можете в цьому переконатися приїхавши сюди на екскурсію.
Якби це була казка, назвати її можна було б “Пан Олександр і 400 козенят”. Бо приблизно стільки кіз проживає на фермі. Усі вони зааненської породи, що вважається найпоширенішою та найбільш молочною в світі. Тварин розводить для продажу, а також для виробництва молока і супутніх продуктів.
Під час екскурсії гостям розказують про життя “Бабиних кіз”, історію створення господарства, розкривають секрети процесів отримання молока і його переробки. Усі ті, хто колись бажав спробувати подоїти козу, тут мають можливість втілити свою мрію і навчитися це робити і тріумфально випити власноруч надоєну склянку парного молочка. Ну, а далі - дегустація сирів. По кілька видів м’яких сирів і витриманих (Капрінос, Пауло, Шеврет) подають з трав’яним чаєм і келихом сухого червоного вина.
Така от казкова реальність у “Бабиних козах”.
Уже 9 років на Закарпатті в селі Олешник біля Виноградаря триває супергеройська операція місцевих фермерів по відновленню популяції буйволів. Ці тварини з’явилися в Карпатах близько трьох тисячоліть назад, але зараз знаходяться на грані зникнення.
Для розведення буйволів і збільшення їх популяції і було створено ферму “Карпатський буйвол”.
Зараз сюди можна приїхати познайомитися з понад п’ятдесятьма рогатими велетнями, дізнатися, як вони живуть, погладити, а найголовніше - спробувати продукцію з надзвичайно корисного і смачного буйволиного молока.
Дегустація тут - справжній ритуал. Куштувати треба все в правильному порядку: молоко, сир «Панір», домашній плавлений сир, моцарелла, масло, сметана і нарешті сир. Хітом на фермі є сир Mozzarela di Bufal, що виготовляється за італійськими рецептами та згущене молоко. Крім того, можна замовити ще і м’ясну тарілку з салом, паштетами, шовдарем, домашніми ковбасками з м’яса свиней-мангалиць або овець, яких також розводять на фермі.
Наприкінці 2016 року тренд на створення еко-ферм з екскурсіями і дегустаціями дістався і Чернігівщини. Одними з першопроходців у цій царині стало еко господарство “Диво”в селі Сираї. Вражає те, у скількох різних напрямках працює ферма: вівчарство, свинарство, виробництво кисло-молочної продукції і сироваріння, вирощування ягід, овочів і зелені в теплицях.
Під час екскурсії гостям розкажуть про кожну з галузей, проведуть по парникових угіддях, покажуть як ростуть найрізноманітніші ягоди, дозволять погодувати і погладити тварин, продемонструють, як відбувається “стрибок молока в вічність” - сироваріння і,звісно, дадуть продегустувати. Сметана, молоко, йогурт, ряжанка, масло і 4 види сирів, один з яких, м’який “Чедер” з травами і перцем, отримав золото на столичному конкурсі крафтових сирів. Просто диву даєшся, як це все смачно!
Автор: Ірина Макуха
За підтримки
Проект реалізовано у співпраці з Google в рамках кампанії «Цифрове перетворення України»
Використання матеріалів сайту і копіювання інформації без письмового дозволу заборонено.©2017—2021 Мандруй Україною. Всі права захищені. Зроблено в студії Jam Digital