Замість виснажливих поїздок і поспішних екскурсій — занурення в атмосферу і знайомство з культурою. Сьогодні slow travel — це не тренд, а потреба кожного українця. Потреба сповільнитися, перезавантажитися і врешті видихнути. Зібрали шість автентичних місць в Україні, де варто неквапливо й пізнавально провести вікенд.
Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького — місце, де історія не застигла в експозиціях, а живе просто неба: у дерев’яних церквах, скрипучих підлогах і майстернях із гончарним кругом.
Скансен розташований у межах Львова, у зеленій зоні, яку колись називали Кайзервальдом — на честь імператора Франца Йосифа. Нині це 36 гектарів території, поділеної на етнографічні зони: Бойківщина, Лемківщина, Гуцульщина, Буковина, Поділля та Галичина. У кожній — мікросело з хатами, коморами, вітряками й церквами. Загалом — понад 100 архітектурних об’єктів і понад 22 тисячі музейних предметів.
Серед найвідоміших — тризрубна дерев’яна церква святого Миколая із села Соколів (XVIII ст.), галицький храм святої Параскеви зі Стоянова (XIX ст.) та велика бойківська стодола з Либохори.
У музеї проводять фестивалі, концерти й лекції, а також майстеркласи з гончарства, писанкарства, ткацтва, соломоплетіння та виготовлення народної іграшки. Є зоокуток із козами й індиками, локація для фотосесій у народному одязі та затишні стежки для неспішних прогулянок.
Адреса: м. Львів, вул. Чернеча гора, 1
Опішне на Полтавщині — неофіційна гончарна столиця України, а сам музей-заповідник — найбільший у країні центр, присвячений традиціям кераміки. Тут зібрано понад 60 тисяч експонатів: від старовинних горщиків до сучасної авторської кераміки. Відвідувачі можуть побачити не лише експозиції, а й живу роботу майстрів — на території діють гончарні майстерні, печі, проходять пленери, фестивалі й артрезиденції.
Територія музею — це ландшафтний простір із вуличною скульптурою, авторськими інсталяціями й великою колекцією керамічних композицій просто неба. Тут можна побачити як традиційні форми, так і сміливі сучасні експерименти.
Музей постійно змінюється: щороку тут з’являються нові роботи від митців з усього світу, які приїжджають на симпозіуми. Є окрема резиденція для художників, гостьовий будинок і навіть своя артбібліотека.
Опішне — гарна ідея для slow travel: приїхати на вихідні, зупинитися десь неподалік, пройтися селом, поспостерігати за роботою майстрів і, можливо, спробувати себе в гончарстві.
Адреса: Полтавська область, село Опішне, вул. Партизанська, 102
На околиці Чернівців, поруч із Прутом, розташований обласний музей народної архітектури та побуту — простір, де можна побачити, як жила Буковина в середині XIX — на початку XX століття. Серед пагорбів і садів розгорнулися дві сільські вулиці з п’ятьма автентичними садибами, церквою, дзвіницею, сільською управою, корчмою та кузнею. Усе це — справжні архітектурні об’єкти, перевезені з різних районів області.
Музей знайомить із побутом і ремеслами буковинців, традиціями будівництва, одягом, фольклором і обрядами. У його фондах — понад 10 тисяч предметів, зокрема знаряддя праці, дерев’яний посуд, килими, прикраси, вишивані рушники і старовинний одяг.
Нині відкриті дві етнографічні зони — «Хотинщина» та «Західне Подністров’я». Попереду — відкриття ще трьох: «Прикарпаття», «Гуцульщина» та археологічної експозиції «Давня Буковина». У фінальному вигляді тут відтворять п’ять повноцінних сільських поселень із близько 180 архітектурними об’єктами.
Крім оглядових екскурсій, у музеї проводять театралізовані дійства, обряди весілля, етнофестивалі, фольклорні свята й майстеркласи з традиційних ремесел.
Адреса: м. Чернівці, вул. Світловодська, 2
Закарпатський скансен розташований просто під стінами Ужгородського замку — ідеальне місце для тих, хто хоче побачити Карпати не тільки з оглядового майданчика, а зсередини. Це один із найстаріших музеїв просто неба в Україні: перші експедиції науковців почалися ще 1965 року, а для відвідувачів музей відкрився влітку 1970-го.
На території площею 2 гектари відтворено традиційне село Закарпаття XVIII — першої третини XX століття. Тут зібрано понад 19 тисяч предметів — хатній посуд, меблі, знаряддя праці, текстиль, одяг — і все це можна побачити в автентичних інтер’єрах.
У музеї представлені хати різних етнографічних груп, які історично населяли край: українці, румуни, угорці. Одна з найвідоміших — хата із села Ракошино, що майже ідентична старій фотографії, яку тримають на вході. Вулички скансену нагадують справжнє село, де можна заглянути в церкву, школу, корчму чи кузню, а на подвір’ї зустріти кота, кролика чи козу — у музеї живуть пухнасті мешканці, за якими добре доглядають.
Адреса: м. Ужгород, вул. Капітульна, 33А
Якщо вам до душі подорожі в стилі slow travel — Яворів на Львівщині стане вдалим вибором. Це містечко з історією понад 600 років, що колись мало статус вільного порту та торгувало ремеслами, зберегло особливу атмосферу.
Прогуляйтеся повз старовинну ратушу з пожежною вежею, зазирніть у церкву Різдва Пресвятої Богородиці (1670) з іконостасом XVII століття, польський костел і підземелля, що приховують історію кількох століть. Усе компактно й доступно для неспішної прогулянки.
Особливого шарму Яворову додають ремесла. У Яворові й досі зберігається традиція виготовлення яворівської забавки — різьблених дерев’яних іграшок, розписаних натуральними фарбами. Це ремесло має статус елементу нематеріальної культурної спадщини України. А ще тут готують яворівський пиріг — місцевий смаколик, який не зустрінеш в інших регіонах.
Лише за 15 кілометрів від столиці, у лісовій тиші села Бузова, розташований приватний музей-скансен «Українське село». Це одне з тих місць, де можна практикувати slow travel — спокійно досліджувати традиції, архітектуру та ремесла без зайвого поспіху.
Тут зібрані шість автентичних хат, перевезених із різних регіонів країни: Гуцульщини, Полісся, Поділля, Півдня, Середньої Наддніпрянщини та Слобожанщини. Усі вони датовані кінцем ХІХ — початком ХХ століття.
Музей заснував Володимир Бондаренко — ентузіаст, який збирав ці хати протягом багатьох років. Зараз це не просто експозиція, а жива локація з господарськими спорудами, майстернями, тваринами й навіть тропічною теплицею. Хати можна не просто оглядати зовні — всередині збережено автентичні інтер’єри, посуд, меблі, текстиль і предмети побуту.
Компактне розміщення даї змогу оглянути все за кілька годин, а за бажання — затриматися довше: пройтися майстернями, подивитися мінішоу гончара чи коваля, погодувати кіз у живому куточку (або просто зупинитися на обід із традиційною українською кухнею).
Адреса: Київська область, село Бузова, вул. Дмитрівська, 1
Фото: facebook.com/bukovina.ethnomuseum